28 жовтня о 17 годині у приміщенні НСПУ
на Банковій, 2 у Києві, відбувся мій творчий літературний вечір.
Вечір вела лауреат премій ім.. В.
Симоненка, Б. Нечерди та В. Свідзінського Теоздозія Зарівна.
На зустрічі були присутні київські
письменники, серед яких – член правління
НСПУ, лауреат Шевченківської премії, головний редактор Всеукраїнського
просвітницького тижневика «Слово Просвіти», член Центрального Правління
Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім.. Т. Шевченка, лауреат премій ім.. В.
Сосюри та Грузії ім.. В. Маяковського, заслужений працівник культури України
Любов Василівна Голота; заслужений діяч мистецтв України, лауреат премій Ім.
Лесі Українки, Остапа Вишні, М. Старицького, С. Олійника, О. Копиленка, В.
Юхимовича Василь Довжик; лауреат премій ім.. С. Руданського, М. Трублаїні
та Всеукраїнського фестивалю-конкурсу сатири і гумору Валентина Козак; лауреат
Міжнародної літературної премії ім.. І. Кошелівця Сикола Семенюк; лауреат премій ім.. Є. Маланюка, М.
Коцюбинського, Н. Забіли, «Благовіст», ім.. М. Бек (США) Наталка Поклад та
інші.
В ході зустрічі я коротко
розповіла про студентські часи, в які найбільш повно почала розквітати моя творчість, про перемоги в складі студентського ансамблю бандуристів, до якого
входила, про свою роботу старости літературної студії Дніпропетровського
університету «Гарт», яка колись називалася ім.. В. Булаєнка, про ті нелегкі
часи так званого «застою», які покалічили не одне творче життя, які понівечили
і її долю. Та як важко не було, я завжди прагнула пробиватися до світла. Я розповіла про свою багатогранну
творчість: для дітей, як поета,
драматурга, романіста, публіциста, прочитала ряд віршів, проаналізувала свої
неопубліковані твори, серед яких нові поезії та поеми,
історико-філософсько-фантастичний роман у віршах про рідний край «Дивограй»,
драматичні віршовані твори «Вир», «Голубоокий Ангел», «Лабіринт», казки, драми
та вірші для дітей, прозові ліро-епічні та фантастичні твори, висловила надію
не лише на можливість з’явитися цим 8 книгам у світ, якщо поталанить знайти
спонсорів, а і сподівання, що вони будуть гідно оцінені в Україні, поставлені
на сцені, екранізовані..
«Тоді не можна було видатися через
цензуру, зараз – через брак коштів. Де вони у сільської вчительки з глибинки?»
- з відчаєм говорила я.
Цікавою була моя виставка малюнків, які були виконані олівцем, аквареллю та олійними фарбами.
Моя Творчість була високо оцінені
письменниками. Нові добірки поезій будуть надруковані у центральних
письменницьких часописах та газетах.
Любов
Голота відзначила, що талантам такого високого рівня потрібно допомагати і не
лише друкуватися, а і видавати нові книги. «І дай Боже, Олесю, щоб ти встигла
видати за життя оцю свою багатотомну працю!», щиро побажала вона.
Теодозія Зарівна сказала про мою драматургічну майстерність. У наш час мало хто пише віршами, і
в цьому також моя оригінальність.
Наталка Поклад висловила вдячність за цікавий вечір, на який я приїхала аж зі свого героїчного Військового, села козаків та славетної
Переправи у 1943 році. В її словах прозвучала гіркотинка, що ми, письменники,
мало знаємо один одного через відсутність книго розповсюдження, малі тиражі книг,
обмежену кількість журналів, у яких можна було б надрукуватися. Але головне – творити, спілкуватися, які б там
перешкоди на шляху не стояли.
Колеги по перу побажали мені плідної творчої праці, натхнення, непохитної віри у свою щасливу Зорю, частіших
приїздів до Києва, який нас всих завжди чекає!
Немає коментарів:
Дописати коментар