Доля України

Хвилююся за долю України! Свої думки я виклала в поезії "Над Україною рука кривава ката". Ось уривок з неї, а повний варіант в розділі меню блогу "Цикл поезій".

Колись солдат наснився на все небо

В поривності нестримної атаки.

Тепер той сон тлумачити не треба:

Над Україною – рука кривава ката…

2

Світає. І надія многолика

Питанням над Вкраїною летить.

Майдан підводить стомлені повіки.

Він не заснув сьогодні ні на мить.

Він вартував свободу нашу й волю.

Не вмерла Україна! Буде жить!

Допоки є сподвижники й герої,

Ніхто мою Вкраїну не приспить!

І «беркутам» доволі з нас знущатись.

І уряду – згадати б про народ.

Якщо вже Батьківщина піднялася,

Не буде у атаці перешкод.

Фантастична драма "Зорія"

Пропоную Вашій увазі уривок зі своєї фантастичної драми "Зорія"

Пролог "Зорії"

Могутнім і сильним грифом,

                                          що хижо здобич шукає,

                                          думка моя не спокійна

                                          забилася крильми у стіні.

                                          І страх не давав спокою.

                                          Ішла по льоду тонкому:

 лякають космічні війни,

Інтерпрес* не мовчить.

Людині потрібна Віра.

Без Віри не можна жити!

Світи ж паралельні б’ються,

невидимі не здаються,

майбутнє з минулим в сварці

у поясі радіацій.

Повітря замало стало…

В травневім саду блукала .

Цілує ноги трава.

Схвильовані дерева.

Забутись би в сні легкому!

Нічого ж нема страшного.

Планета ж – лице хова,

планета свята й жива!