Відразу після закінчення середньої школи
Конфеткін Антон Євгенійович пішов служити за контрактом, добровільно, у діючу
армію сил АТО. Наприкінці серпня йому виповниться 20 років. Увесь час юнак знаходився
в зоні бойових дій у Луганському аеропорту 25-ї Дніпропетровської окремої
парашутно-десантної бригади 2 батальйону у шостій роті. Нещодавно його земляки
із села Калинівка Солонянського району зібрали відповідні кошти і закупили для
нього та інших воїнів-калинівчан непробивні бронежилети, каски, зібрали
гуманітарну допомогу. Мешканці села постійно піклуються про своїх захисників,
які, як і багато інших вояків, перед лицем смертельного вогню постають зовсім беззахисними: без
необхідного куленепробивного воєнного
спорядження.
Люди
раділи, що хоча б чимось змогли
допомогти. Але допомога до Антона спізнилася. Трапилося непередбачуване. У
четвер, 7 серпня, коли активісти ініціативної групи передали цінний вантаж в зону АТО, Конфеткін Антон, в цей же
день, 7 серпня, вранці, перевозив важливий вантаж в районі Луганського
аеропорту разом з іншими бійцями АТО. Антон був за кермом. Та раптом вантажівка
потрапила під шалений обстріл бойовиків. Потрібно швидко сховатися, зберегти
вантаж, такий важливий для сил оборони! Неподалік знаходилася споруда, до якої
і побігли бійці. Антон розумів, що відповідає за життя товаришів, пропустив
побратимів до схову, а сам сховатися не встиг – позаду нього, зовсім близько,
розірвався снаряд…Боєць впав, стікаючи кров’ю. Рани виявилися дуже тяжкими. Та
, не зважаючи на гострий біль, у голові промайнула радісна думка: «Я встиг
врятувати побратимів!» - і втратив свідомість.
