Нашій Олесі Омельченко - 65!

       Нове Слово у літературі або Розквіт справжнього таланту.

Олеся Омельченко – серед колег- письменників у Дніпропетровську. Вибори нового Голови ДО НСПУ Луценка В. "

            На фото – Олеся Омельченко та Любов Голота під час 6 з’їзду НСПУ

lang="UK">                               Наша Олеся

        Олеся Омельченко народилася 19 січня, на Водохрещу, 1952 року у селі Військовому Солонянського району Дніпропетровської області у родині хлібороба. Закінчила історико-філологічний факультет Дніпропетровського держуніверситету та факультет романо-германської філології Харківського держуніверситету. Працювала журналістом у газеті «Трибуна будівельника», викладачем у механіко-металургійному технікумі м. Дніпропетровська, школах міста. З 1994 року працює вчителем у рідній Військовій СЗОШ, опікується обдарованими дітьми, які посідають призові місця не лише у Всеукраїнських, а і у Міжнародних конкурсах.

      Член Національної Спілки письменників України з 1997 року, член Національної Спілки журналістів України з 2002 року.

    Автор поетичних книг: «Зачарований обрій», «Присвячую себе…», «Вселюбов», «Високий берег», книг для дітей «Скажи на мене: зірочка», «Марійчина казка», «Казка про Вовка Недригайла», книг драматичних віршованих творів та поем: «Полум’я Любові», «Адам і Єва», «Мить і вічність», якими зацікавилися театри кількох обласних центрів. Автор багатьох нарисів та публікацій у республіканській пресі та за межами України.

    Лауреат премії ім.. Івана Сокульського (2008 р.), премії ім.. Павла Кононенка (2015 р.), переможець кількох Всеукраїнських та Міжнародних поетичних конкурсів.

     Олеся Омельченко є автором сценаріїв та проектів районних та обласних масових свят і дійств, активний громадський діяч.

    Вчитель вищої категорії. До 25-річчя Незалежності України Олександрі Олексіївні присвоєно звання «Почесний громадянин Солонянського району» (свідоцтво № 23).

     Незабаром у видавництві «Ліра» виходить історико-філософсько-фантастичний роман-есе у віршах про рідний край «Дивограй».

     Письменниця  плідно працює над новими поетичними, драматичними, публіцистичними, гумористичними  та творами для дітей.

     Готові до видання 8 рукописів драматичних, прозових творів, оповідань, гуморесок та творів для дітей.

        На фото –Олеся Омельченко та її колега, вчитель-методистНіна Козило. Перед врученням О. Омельченко нагороди – звання «Почесний громадянин Солонянського району» 24 серпня 2016 р.

 Олеся Омельченко - авторка 10 книг поезій, поем, творів для дітей та юнацтва, драматичних віршованих творів, роману у віршах, гуморесок  має на сьогодні у своєму творчому потенціалі 8 готових до видання  творів:  драматичні твори у віршах, зокрема, «Голубоокий Ангел», три книги поем та поезій для дорослого читача, 2 книги віршів, поетичних казок, драм, пісень для дітей, оповідань, повість- казка у прозі «Таємниця Новорічної ночі»,  історико-філософсько-фантастичний роман у віршах про рідний край «Дивограй», дослідження із історії рідного краю (Солонянщини, Військового), книга нарисів про відомих солонянців, хліборобів, вчителів, письменників.

       Олеся Омельченко плідно працює  над новими творами як віршованими, так і у прозі.

       Уважно ознайомившись з її великим творчим доробком, спираючись на думку літературознавців, критиків, які досліджували її творчість ( Марія Зобенко, лауреат премії ім. О. Гончара; Олександр Зобенко, літературознавець; Валентина Мороз, професор , доктор філологічних наук; Наталія Олійник, завідуюча кафедрою української літератури ДНУ; Любов Голота, лауреат премії ім. Шевченка; Любов Романчук, літературний критик; Леся Мудрак, критик і письменниця; Анатолій Поповський, професор, завідуючий кафедрою української філології Дніпропетровського університету внутрішніх справ; Ольга Турган, професор;  Наталка Нікуліна, лауреат прем. Ім. Яворницького; Микола Пивоваров, академік; Микола Вінграновський, лауреат прем. Ім. Шевченка; Володимир П’янов, заслужений діяч мистецтв України та інші – на жаль, деякі з них уже покійні), -- ми приходимо до висновку, що її твори  заслуговують на уважне прочитання як дорослим читачем, так і дітьми, школярами, адже несуть не лише великий емоційний потужний заряд людяності, добра, а і є високохудожніми та високодуховними, адже написані соковитою, барвистою українською мовою, багатою на художні тропи, порушують злободенні проблеми боротьби добра і зла, високого і низького, болючі проблеми становлення молодого покоління серед бруду алкоголю, наркоманії та злочинності, мають велике виховне значення, пізнавальне та історичне, порушують питання людяності та виживання Всесвіту і Людини з великої літери в цілому, незнищенності Любові і Краси.

     Олеся Омельченко на сьогодні є однією з найяскравіших обдарувань в українській літературі, а її твори – енергетично- потужно-цілісними, сповненими любові, добра. Вони  мають  захоплюючі сюжети та цікаві колізії, багаті на тонкий гумор та іронію, щирі і правдиві,  історично значимі  для виховання підростаючого покоління незборимої України ( про що засвідчили також виступи вчених, колег по перу  на її ювілейних творчих звітах  та літературних вечорах і презентаціях, в тому числі і у Києві у будинку НСПУ (2014 р.)  Літературні твори О. Омельченко збагачують  українську літературу, тому гідні уваги та відповідного поцінування.

      Її творчість впродовж десятиліть вивчається у гуманітарних вузах краю, середніх та середніх спеціальних навчальних закладах, ліцеях, коледжах області. Її твори увійшли до підручників та хрестоматій для середніх та старших класів у курсі: вивчення літератури рідного краю, вчителі-методисти Фурсова Л., Сікорська Л., Максименко Н. та інші створили уроки: «Творчість Олесі Омельченко», «Щастя у поезіях Олесі Омельченко», «Образ Тараса Шевченка у поезіях О. Омельченко» та ін., цитати з її творів використовуються у підручниках української мови для старших класів, ( автор Ґудзик, Українська мова, 10 клас), а нещодавно дев’ятикласники України писали державну підсумкову атестацію з української мови за текстом  Олесі Омельченко (№ 60).

       Стаття про письменницю включена до «Енциклопедії сучасної України».

       Вважаємо, що книги письменниці  «Мить і вічність»,»Високий берег», «Марійчина казка», «Казка про Вовка Недригайла», видані у 2015 – 2016 роках, - можуть бути відзначені на рівні України.

     У 2016 році, до 25-річчя Незалежності України,  райдержадміністрація, райвиконком, райво надали їй за визначні досягнення у літературі, за вклад у розвиток культури України звання «Почесний громадянин Солонянщини», адже її  внесок в  українську літературу, культуру  - значимий, бо письменниця прославляє рідний край, його трудівників впродовж усього творчого життя.

Голова районної ради Корж О. Л. вручає Олесі Омельченко високу відзнаку району

        Її творчість користується  популярністю, свідченням чого є хоча б останній Олесин творчий звіт перед солонянцями на честь 60-літнього ювілею у Солонянському центрі дитячої та юнацької творчості, а також її численні виступи перед жителями сіл району, у школах та бібліотеках.

       Вона – позаминулорічний переможець видатних творчих людей області, має гранд Голови облдержадміністрації, делегат 4 та 6 з’їздів письменників України у Києві. Її твори є на кількох сайтах Інтернету, які користуються популярністю. Нещодавні: телепередача 51 каналу Дніпропетроського радіо-телекомітету «Один день з...» та радіопередача Харківського облтелерадіокомітету ( автор – Ірина Мироненко) переконують нас ще раз у визначних заслугах письменниці Олесі Олексіївни. 

       Олеся Омельченко – автор 10 книг поезій, драматичних творів, поем, казок. Пише як для дорослих, так і для дітей. Вона – багатожанрова письменниця: пише вірші, поеми, твори для дітей, драматичні віршовані твори та у прозі, гуморески, пісні, повісті, нариси.       Як дитяча письменниця Олеся Омельченко відкрилася ще у 1996 році, коли вийшла її перша книжка поезій та пісень (музика М. Ведмедері) – «Скажи на мене: зірочка», видавництво «Пороги». Її поезії для дітей друкувалися у дитячих виданнях України, увійшли до збірок пісень для дітей харківського композитора Миколи Ведмедері, перемагали у Всеукраїнських конкурсах, у конкурсі «Рудик» у м. Львові ( 2015 р.), у 2009 році увійшли до антології літератури для дітей та юнацтва Придніпров’я  «Сяєво Жар-Птиці»

      Книга казок «Марійчина казка» - про фантастичний, світлий світ краси, таємничості і чистоти; про любов та бережливе ставлення до природи, до власного та оточуючого Всесвітів, які потрібно любити та нести відповідальність за них.

     Музику до казки-опери «Зайчик і Козлик» написав  харківський композитор Микола Ведмедеря. 

    Казочка-опера «Зайчик і Козлик» вчить бути сміливими, слухняними, винахідливими, уміти дружити і берегти друзів.

     У  казці «Марійчина казка» тріумфують Любов та Справедливість, де добро перемагає зло.  Головна героїня, малесенька Марійка, потрапляє у справжню казку, у якій бере участь. Вона дивується і захоплюється пригодами героїв, їхньою мужністю та щирістю.

      Гумор та іронія, багата метафоричність, високохудожність, напруженість сюжетів притаманні книзі для дітей молодшого шкільного віку.Олесі Омельченко «Марійчина казка».

       «Казка про Вовка Недригайла» - новаторська та захоплююча.

     Пригоди, на перший погляд наївного, але розумного, хитрого, кмітливого та винахідливого Вовка, який уміє не лише керувати лісовими справами, а і спілкуватися з іншопланетянами, пригоди його друзів змушують дітей дивуватися та сміятися, зачудовуватися та переживати за долю героїв, замислюватися над непростими проблемами сьогодення, які можна вирішити  лише з  любов’ю, добром, бережливо ставлячись  до оточуючого світу.      

     Авторка майстерно змалювала Недригайла у гумористично-іронічній манері.

     Казка, яка має тонкий сатиричний фон, безперечно цікава як для дітей середнього, так і старшого шкільного віку.

            Її твори несуть високий позитивний емоційний заряд, вражають новизною, експресивністю, невимушеністю викладу і водночас – напруженими та захоплюючими колізіями. Органічне єднання людини з природою, відчуття первозданності, надія на щасливе майбуття надихають маленьких читачів на благородні дії, розвивають образне та логічне мислення; виховують кмітливість, любов до природи, оточуючого світу; вчать людяності, доброти, витривалості, вчить мріяти, любити свій край та родину.

До книги поезій та поем члена НСПУ, НСЖУ Олесі Омельченко «Високий берег» увійшла громадянська, патріотична лірика, сповнена глибокого болю і любові до України, яка для авторки – найрідніша. Доля України – доля самої поетеси. Лірична героїня живе Україною, переймаючись її стражданнями, сподіваннями та надіями, милуючись просторами ріднокраю, оспівуючи його красу і неповторність. З Україною в серці, на високому березі Дніпра палає незгасним полум’ям Олесина Поезія, влучна, вразлива, філософічна, наскрізь сучасна і щира. Вона вирує почуттями, проміниться різнобарв’ям, спонукає читача до дії, роздумів, викликає у душах бурхливі емоції Світла. Авторка переконана у перемозі Добра, Справедливості; її Віра – непохитна, Любов – вічна, а мужнє Слово – закликає бути небайдужими і, як найдорогоціннішу святиню, берегти Батьківщину, нашу колиску, наш дім.

       До книги «Мить і вічність» ( «Пороги», 2015 р.) Олесі Омельченко увійшло п’ять драматичних віршованих творів. Вони відзначаються глибокою філософічністю, соціальною загостреністю, динамічністю, оригінальністю та фантастичністю.

       Трагікомедія «Лабіринт або Прелюдія апокаліпсису» присвячена проблемам боротьби сучасності із такими негативними явищами як алкоголізм, наркоманія, СНІд. У драматичній феєрії «Вир» розкривається незнищенність високого людського почуття – Любові. Драма «Епохи закривавлене обличчя» присвячена Чорнобильській трагедії та її наслідкам. У драматичній поемі «Світ ясних протуберанців» автор торкається проблем непорозумінь у сучасному суспільстві, де ще процвітають несправедливість та зверхність до народу. Драматична феєрія «Кличуть в пісню журавлі» присвячена сьогоднішнім подіям у АТО.

       У центрі болінь і переживань автора книги  – доля України. Своїм словом авторка торкається національних святинь і спонукає читачів подивитися на них по-новому, без хрестоматійного глянцю, співвіднести історію з сучасністю. Її твори несуть високий позитивний емоційний заряд, вражають новизною, експресивністю, невимушеністю викладу і водночас – напруженими та захоплюючими колізіями. Органічне єднання людини з природою, відчуття первозданності, надія на щасливе майбуття надихають читачів на благородні дії, даючи їм крила надії, віри, радості та любові.

   Нашій Олесі Омельченко - 65!

       Нове Слово у літературі або Розквіт справжнього таланту.

Олеся Омельченко – серед колег- письменників у Дніпропетровську. Вибори нового Голови ДО НСПУ Луценка В. А. 

            На фото – Олеся Омельченко та Любов Голота під час 6 з’їзду НСПУ

                               Наша Олеся

        Олеся Омельченко народилася 19 січня, на Водохрещу, 1952 року у селі Військовому Солонянського району Дніпропетровської області у родині хлібороба. Закінчила історико-філологічний факультет Дніпропетровського держуніверситету та факультет романо-германської філології Харківського держуніверситету. Працювала журналістом у газеті «Трибуна будівельника», викладачем у механіко-металургійному технікумі м. Дніпропетровська, школах міста. З 1994 року працює вчителем у рідній Військовій СЗОШ, опікується обдарованими дітьми, які посідають призові місця не лише у Всеукраїнських, а і у Міжнародних конкурсах.

      Член Національної Спілки письменників України з 1997 року, член Національної Спілки журналістів України з 2002 року.

    Автор поетичних книг: «Зачарований обрій», «Присвячую себе…», «Вселюбов», «Високий берег», книг для дітей «Скажи на мене: зірочка», «Марійчина казка», «Казка про Вовка Недригайла», книг драматичних віршованих творів та поем: «Полум’я Любові», «Адам і Єва», «Мить і вічність», якими зацікавилися театри кількох обласних центрів. Автор багатьох нарисів та публікацій у республіканській пресі та за межами України.

    Лауреат премії ім.. Івана Сокульського (2008 р.), премії ім.. Павла Кононенка (2015 р.), переможець кількох Всеукраїнських та Міжнародних поетичних конкурсів.

     Олеся Омельченко є автором сценаріїв та проектів районних та обласних масових свят і дійств, активний громадський діяч.

    Вчитель вищої категорії. До 25-річчя Незалежності України Олександрі Олексіївні присвоєно звання «Почесний громадянин Солонянського району» (свідоцтво № 23).

     Незабаром у видавництві «Ліра» виходить історико-філософсько-фантастичний роман-есе у віршах про рідний край «Дивограй».

     Письменниця  плідно працює над новими поетичними, драматичними, публіцистичними, гумористичними  та творами для дітей.

     Готові до видання 8 рукописів драматичних, прозових творів, оповідань, гуморесок та творів для дітей. 

        На фото –Олеся Омельченко та її колега, вчитель-методистНіна Козило. Перед врученням О. Омельченко нагороди – звання «Почесний громадянин Солонянського району» 24 серпня 2016 р.

 Олеся Омельченко - авторка 10 книг поезій, поем, творів для дітей та юнацтва, драматичних віршованих творів, роману у віршах, гуморесок  має на сьогодні у своєму творчому потенціалі 8 готових до видання  творів:  драматичні твори у віршах, зокрема, «Голубоокий Ангел», три книги поем та поезій для дорослого читача, 2 книги віршів, поетичних казок, драм, пісень для дітей, оповідань, повість- казка у прозі «Таємниця Новорічної ночі»,  історико-філософсько-фантастичний роман у віршах про рідний край «Дивограй», дослідження із історії рідного краю (Солонянщини, Військового), книга нарисів про відомих солонянців, хліборобів, вчителів, письменників.

       Олеся Омельченко плідно працює  над новими творами як віршованими, так і у прозі.

       Уважно ознайомившись з її великим творчим доробком, спираючись на думку літературознавців, критиків, які досліджували її творчість ( Марія Зобенко, лауреат премії ім. О. Гончара; Олександр Зобенко, літературознавець; Валентина Мороз, професор , доктор філологічних наук; Наталія Олійник, завідуюча кафедрою української літератури ДНУ; Любов Голота, лауреат премії ім. Шевченка; Любов Романчук, літературний критик; Леся Мудрак, критик і письменниця; Анатолій Поповський, професор, завідуючий кафедрою української філології Дніпропетровського університету внутрішніх справ; Ольга Турган, професор;  Наталка Нікуліна, лауреат прем. Ім. Яворницького; Микола Пивоваров, академік; Микола Вінграновський, лауреат прем. Ім. Шевченка; Володимир П’янов, заслужений діяч мистецтв України та інші – на жаль, деякі з них уже покійні), -- ми приходимо до висновку, що її твори  заслуговують на уважне прочитання як дорослим читачем, так і дітьми, школярами, адже несуть не лише великий емоційний потужний заряд людяності, добра, а і є високохудожніми та високодуховними, адже написані соковитою, барвистою українською мовою, багатою на художні тропи, порушують злободенні проблеми боротьби добра і зла, високого і низького, болючі проблеми становлення молодого покоління серед бруду алкоголю, наркоманії та злочинності, мають велике виховне значення, пізнавальне та історичне, порушують питання людяності та виживання Всесвіту і Людини з великої літери в цілому, незнищенності Любові і Краси.

     Олеся Омельченко на сьогодні є однією з найяскравіших обдарувань в українській літературі, а її твори – енергетично- потужно-цілісними, сповненими любові, добра. Вони  мають  захоплюючі сюжети та цікаві колізії, багаті на тонкий гумор та іронію, щирі і правдиві,  історично значимі  для виховання підростаючого покоління незборимої України ( про що засвідчили також виступи вчених, колег по перу  на її ювілейних творчих звітах  та літературних вечорах і презентаціях, в тому числі і у Києві у будинку НСПУ (2014 р.)  Літературні твори О. Омельченко збагачують  українську літературу, тому гідні уваги та відповідного поцінування.

      Її творчість впродовж десятиліть вивчається у гуманітарних вузах краю, середніх та середніх спеціальних навчальних закладах, ліцеях, коледжах області. Її твори увійшли до підручників та хрестоматій для середніх та старших класів у курсі: вивчення літератури рідного краю, вчителі-методисти Фурсова Л., Сікорська Л., Максименко Н. та інші створили уроки: «Творчість Олесі Омельченко», «Щастя у поезіях Олесі Омельченко», «Образ Тараса Шевченка у поезіях О. Омельченко» та ін., цитати з її творів використовуються у підручниках української мови для старших класів, ( автор Ґудзик, Українська мова, 10 клас), а нещодавно дев’ятикласники України писали державну підсумкову атестацію з української мови за текстом  Олесі Омельченко (№ 60).

       Стаття про письменницю включена до «Енциклопедії сучасної України».

       Вважаємо, що книги письменниці  «Мить і вічність»,»Високий берег», «Марійчина казка», «Казка про Вовка Недригайла», видані у 2015 – 2016 роках, - можуть бути відзначені на рівні України.

     У 2016 році, до 25-річчя Незалежності України,  райдержадміністрація, райвиконком, райво надали їй за визначні досягнення у літературі, за вклад у розвиток культури України звання «Почесний громадянин Солонянщини», адже її  внесок в  українську літературу, культуру  - значимий, бо письменниця прославляє рідний край, його трудівників впродовж усього творчого життя.

Голова районної ради Корж О. Л. вручає Олесі Омельченко високу відзнаку району

        Її творчість користується  популярністю, свідченням чого є хоча б останній Олесин творчий звіт перед солонянцями на честь 60-літнього ювілею у Солонянському центрі дитячої та юнацької творчості, а також її численні виступи перед жителями сіл району, у школах та бібліотеках.

       Вона – позаминулорічний переможець видатних творчих людей області, має гранд Голови облдержадміністрації, делегат 4 та 6 з’їздів письменників України у Києві. Її твори є на кількох сайтах Інтернету, які користуються популярністю. Нещодавні: телепередача 51 каналу Дніпропетроського радіо-телекомітету «Один день з...» та радіопередача Харківського облтелерадіокомітету ( автор – Ірина Мироненко) переконують нас ще раз у визначних заслугах письменниці Олесі Олексіївни. 

       Олеся Омельченко – автор 10 книг поезій, драматичних творів, поем, казок. Пише як для дорослих, так і для дітей. Вона – багатожанрова письменниця: пише вірші, поеми, твори для дітей, драматичні віршовані твори та у прозі, гуморески, пісні, повісті, нариси.       Як дитяча письменниця Олеся Омельченко відкрилася ще у 1996 році, коли вийшла її перша книжка поезій та пісень (музика М. Ведмедері) – «Скажи на мене: зірочка», видавництво «Пороги». Її поезії для дітей друкувалися у дитячих виданнях України, увійшли до збірок пісень для дітей харківського композитора Миколи Ведмедері, перемагали у Всеукраїнських конкурсах, у конкурсі «Рудик» у м. Львові ( 2015 р.), у 2009 році увійшли до антології літератури для дітей та юнацтва Придніпров’я  «Сяєво Жар-Птиці»

      Книга казок «Марійчина казка» - про фантастичний, світлий світ краси, таємничості і чистоти; про любов та бережливе ставлення до природи, до власного та оточуючого Всесвітів, які потрібно любити та нести відповідальність за них.

     Музику до казки-опери «Зайчик і Козлик» написав  харківський композитор Микола Ведмедеря. 

    Казочка-опера «Зайчик і Козлик» вчить бути сміливими, слухняними, винахідливими, уміти дружити і берегти друзів.

     У  казці «Марійчина казка» тріумфують Любов та Справедливість, де добро перемагає зло.  Головна героїня, малесенька Марійка, потрапляє у справжню казку, у якій бере участь. Вона дивується і захоплюється пригодами героїв, їхньою мужністю та щирістю.

      Гумор та іронія, багата метафоричність, високохудожність, напруженість сюжетів притаманні книзі для дітей молодшого шкільного віку.Олесі Омельченко «Марійчина казка».

       «Казка про Вовка Недригайла» - новаторська та захоплююча.

     Пригоди, на перший погляд наївного, але розумного, хитрого, кмітливого та винахідливого Вовка, який уміє не лише керувати лісовими справами, а і спілкуватися з іншопланетянами, пригоди його друзів змушують дітей дивуватися та сміятися, зачудовуватися та переживати за долю героїв, замислюватися над непростими проблемами сьогодення, які можна вирішити  лише з  любов’ю, добром, бережливо ставлячись  до оточуючого світу.      

     Авторка майстерно змалювала Недригайла у гумористично-іронічній манері.

     Казка, яка має тонкий сатиричний фон, безперечно цікава як для дітей середнього, так і старшого шкільного віку.

            Її твори несуть високий позитивний емоційний заряд, вражають новизною, експресивністю, невимушеністю викладу і водночас – напруженими та захоплюючими колізіями. Органічне єднання людини з природою, відчуття первозданності, надія на щасливе майбуття надихають маленьких читачів на благородні дії, розвивають образне та логічне мислення; виховують кмітливість, любов до природи, оточуючого світу; вчать людяності, доброти, витривалості, вчить мріяти, любити свій край та родину.

До книги поезій та поем члена НСПУ, НСЖУ Олесі Омельченко «Високий берег» увійшла громадянська, патріотична лірика, сповнена глибокого болю і любові до України, яка для авторки – найрідніша. Доля України – доля самої поетеси. Лірична героїня живе Україною, переймаючись її стражданнями, сподіваннями та надіями, милуючись просторами ріднокраю, оспівуючи його красу і неповторність. З Україною в серці, на високому березі Дніпра палає незгасним полум’ям Олесина Поезія, влучна, вразлива, філософічна, наскрізь сучасна і щира. Вона вирує почуттями, проміниться різнобарв’ям, спонукає читача до дії, роздумів, викликає у душах бурхливі емоції Світла. Авторка переконана у перемозі Добра, Справедливості; її Віра – непохитна, Любов – вічна, а мужнє Слово – закликає бути небайдужими і, як найдорогоціннішу святиню, берегти Батьківщину, нашу колиску, наш дім.

       До книги «Мить і вічність» ( «Пороги», 2015 р.) Олесі Омельченко увійшло п’ять драматичних віршованих творів. Вони відзначаються глибокою філософічністю, соціальною загостреністю, динамічністю, оригінальністю та фантастичністю.

       Трагікомедія «Лабіринт або Прелюдія апокаліпсису» присвячена проблемам боротьби сучасності із такими негативними явищами як алкоголізм, наркоманія, СНІд. У драматичній феєрії «Вир» розкривається незнищенність високого людського почуття – Любові. Драма «Епохи закривавлене обличчя» присвячена Чорнобильській трагедії та її наслідкам. У драматичній поемі «Світ ясних протуберанців» автор торкається проблем непорозумінь у сучасному суспільстві, де ще процвітають несправедливість та зверхність до народу. Драматична феєрія «Кличуть в пісню журавлі» присвячена сьогоднішнім подіям у АТО.

       У центрі болінь і переживань автора книги  – доля України. Своїм словом авторка торкається національних святинь і спонукає читачів подивитися на них по-новому, без хрестоматійного глянцю, співвіднести історію з сучасністю. Її твори несуть високий позитивний емоційний заряд, вражають новизною, експресивністю, невимушеністю викладу і водночас – напруженими та захоплюючими колізіями. Органічне єднання людини з природою, відчуття первозданності, надія на щасливе майбуття надихають читачів на благородні дії, даючи їм крила надії, віри, радості та любові.

 

Олеся Омельченко

               ***

Здається, що земля з-під ніг втікає.

Холодні злидні в прірву затягають.

І виходу з депресії немає.

Ніхто з добром – Як справи? – не спитає…

Хто вскочив у вагон – той і поїхав.

Швидкі потрібно мати нині ніжки.

Епоха спритних. В спину демон диха.

У кар’єристів виростають ріжки.

Дракон війни простори спопеляє.

Потвора цін ковтає статки бідних.

Брехня лукаво в долі зазирає.

На п’єдесталі вмощується підлість.

Зневіри зашморг українців стиснув.

Бредем по колу вірного обману.

Хто виживе з багна чудної кризи, -

Від сорому льодинкою розтане.

Здається, збожеволіла надія.

Чекання з лінню обнялись, як рідні.

Та завтра, як Христос, воскресне мрія,

Підхопить над проваллям Україну!

         -----------

Шановні колеги!
У моєму творчому житті настає час творчого переосмислення, усвідомлення значимості моєї творчості після ряду наукових досліджень моїх творів,зокрема роману у віршах про рідний край "Дивограй", який несе у собі величезний позитив кожному читасу, рідній Україні і вцілому і підводить до думки про силу, велич та прекрасне майбутнє для ріднокраю, Батьківщини за умови морального зростання громадян держави, їхньому самовихованню, самовдосконаленню. лише щоденна боротьба за чистоту помислів та прагнень, лише Віра у перемогу Добра над злом додадуть сил піднятися Україні у всій своїй величі і злетіти у Безмежжі української цивілізації духу.
Читайте! Читайте багато книг! Хоча  є Інтернет! Думайте і осмислюйте, хоча на шляху стоять перешкоди! Премагайте труднощі, як щодня сходить Сонце!
З любов'ю - Ваша Олеся Омельченко

Мій вірш-посвята

Мій вірш-посвята "Тарасу Шевченку" увійшов вісника Міжнародного поетичного конкурсу  на кращий поетичний твір до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка "Чатує в століттях Чернеча гора"! Це літературне змагання поетів відбувалося відповідно темі "З гори Чернечої дивлюсь в майбутнє" і полягало у висвітленні проблем перспективи духовного розвитку України та її місця серед інших держав. Саме в такі часи, як зараз, коли люди прагнуть відвертого, чесного і мужнього слова, поети потрібні, як ніколи. А для поетів головне - мати можливість донести твори до читача - друкуватися. Радію, адже мій твір, як один зі ста кращих, надруковано не лише у віснику "Чатує в століттях Чернеча гора", а й у журналі "Склянка Часу *Zeitglas"!

Моя нова творча доробка

Любі друзі!
Презентую вам свою творчу доробку - "Лабіринт  або Прелюдія Апокаліпсису", драму у віршах  (трагікомедію).

Рідна моя Україно

           Рідна моя Україно, багатостраждальна Батьківщино, скільки бід перенесла ти впродовж віків. Тебе принижували і плюндрували, знищували і мучили, а ти вставала з-під ярма ще сильнішою. ..

       Забороняли говорити українською мовою, а непохитні українці боролися за неї, не здавалися. Не зважаючи ні на що, ні на які заборони ставилися у 19 столітті вистави, розповсюджувалися рукописи книг видатних майстрів Слова українською мовою.

     І сьогодні ти, Україно, моя рідна ненько, переживаєш знову складні , жахливі часи. Розриває тіло твоє ворог, який ще недавно звався твоїм братом. Кров ллється по твоїх зелених луках, вогонь спалює землю, оселі українців, гинуть наші сини, батьки, сестри, стають руйновиськом оселі…Кому вигідна ця кровопролитна війна!?

     …Найдорогоцінніше – це наше життя, адже один лише раз милуємося сонечком, вдихаємо запашне повітря, любимо, надіємося і віримо…І оце одненьке життя хочуть забрати у нас нелюди…

      Страх пронизує єство, начебто серце перестає битися, кров застигає в жилах від жахливого передчуття за майбутню долю твою, Україно. Ридає і плаче душа за полеглими синами твоїми, Україно…

    Але свято віримо, що непоборний, непохитний український народ перенесе, переживе і цю війну, і цю наругу…Тяжко тільки – яку дорогу ціну доводиться платити за наші свободу, волю, незалежність, за нашу правду! Але Любов – непогасна, вона у кожному серці. Надихає, гріє, додає сил.

      Рідна моя Україно, я – дочка твоя, яка всотала у гени свої непокору та гордість поколінь, дихаю тобою, оспівую тебе у своїх творах, люблю тебе, як рідну матір і хвилююся за твоє майбуття, адже і мої діти, внуки, правнуки житимуть на цій священній землі, плекаючи її, оберігаючи. Тому так важливо сьогодні лишити майбутнім поколінням спадок віків чистим і духовно сильним. А це, в першу чергу – екологічно безпечна земля, мирне небо, непохитні правда і віра. Це – наші прекрасні талановиті діти, яких виховую і я. вони своїм патріотизмом, полум’ям сердець своїх небайдужих запалюють знову і знову Віру, Надію і Любов. Це – сьогоднішні герої, які впали серцями у вічність заради світлого неба, миру і незалежності. 

          Слава героям! Україні слава!

Антоне, ти виживеш!

       Відразу після закінчення середньої школи Конфеткін Антон Євгенійович пішов служити за контрактом, добровільно, у діючу армію сил АТО. Наприкінці серпня йому виповниться 20 років. Увесь час юнак знаходився в зоні бойових дій у Луганському аеропорту 25-ї Дніпропетровської окремої парашутно-десантної бригади 2 батальйону у шостій роті. Нещодавно його земляки із села Калинівка Солонянського району зібрали відповідні кошти і закупили для нього та інших воїнів-калинівчан непробивні бронежилети, каски, зібрали гуманітарну допомогу. Мешканці села постійно піклуються про своїх захисників, які, як і багато інших вояків, перед лицем смертельного  вогню постають зовсім беззахисними: без необхідного куленепробивного  воєнного спорядження.

        Люди  раділи, що хоча б чимось змогли допомогти. Але допомога до Антона спізнилася. Трапилося непередбачуване. У четвер, 7 серпня, коли активісти ініціативної групи передали цінний  вантаж в зону АТО, Конфеткін Антон, в цей же день, 7 серпня, вранці, перевозив важливий вантаж в районі Луганського аеропорту разом з іншими бійцями АТО. Антон був за кермом. Та раптом вантажівка потрапила під шалений обстріл бойовиків. Потрібно швидко сховатися, зберегти вантаж, такий важливий для сил оборони! Неподалік знаходилася споруда, до якої і побігли бійці. Антон розумів, що відповідає за життя товаришів, пропустив побратимів до схову, а сам сховатися не встиг – позаду нього, зовсім близько, розірвався снаряд…Боєць впав, стікаючи кров’ю. Рани виявилися дуже тяжкими. Та , не зважаючи на гострий біль, у голові промайнула радісна думка: «Я встиг врятувати побратимів!» - і втратив свідомість.